ЗМІ про нас. Кіно під час постапокаліпсису. Як живе найстаріший в Україні кінотеатр «Боммер»

Кінотеатр «Боммер», відкритий в Харкові ще на початку минулого століття, є одним із небагатьох культурних просторів, що мають настільки довгу історію. У нульових єдиний у місті арт-хаусний кінотеатр неодноразово опинявся під загрозою закриття. Але кожного разу це спричиняло хвилі протестів і кінотеатр продовжував жити.

Наразі «Боммер» не намагаються закрити. Втім, кінотеатр давно не збирає аншлагів. Більшість із нас навряд чи зможе згадати, коли ми востаннє відвідували його. «Люк» вирішив нагадати про кінотеатр з історією, а також дослідити, чим він живе зараз.

Найстаріший кінотеатр Харкова розташований на Полтавському Шляху. Зовні він виглядає як крихітна будівля, вкрита косметичним панно із зображенням фасаду. Якщо ви ніколи не чули про нього, можна легко пройти повз.

«Боммер» здає свої приміщення в аренду. Відразу на вході відвідувачів та відвідувачок зустрічає маленька кав’ярня — чи не єдине, що зможе зігріти вас під час дуже особливих кінопоказів.

Окрім кав’ярні, каси та обміну валют на вході в приміщення знаходиться мінімузей зі старими афішами та стендами з короткою історією «Боммера». На одному зі стендів можна побачити фойє кінотеатру початку XX століття, облаштоване з неабиякими розкошами.


Сьогодні історичні частини інтер’єру збереглися лише на фото.

Незалежний кінотеатр vs реальність

«Боммер» вважається одним із перших кінотеатрів Східної Європи. Його відкрили у 1908 році вихідці з Франції брати Боммери у щойно зведеному будинку.


Спочатку в залі показували місцеву кінохроніку та записи театральних вистав, згодом — перші художні фільми. Працював кінотеатр і за часів радянської влади, навіть під час Другої світової.

Втім, сучасний «Боммер» вже багато років мусить доводити своє право на існування. Кілька спроб приватизації будівлі провалилися завдяки зусиллям громадськості. Зокрема, у 2009-му кінотеатр вдалося зберегти завдяки кампанії «Врятувати Боммер», збору підписів проти його продажу та акції протесту на площі Конституції.

Акція на підтримку “Боммера” (2009). Фото: Объектив

25 травня 2015-го кінотеатр оголосив про тимчасове припинення своєї діяльності через заборгованість за електроенергію, погасити яку мали завдяки дотації від облради.

«До проблеми з електроенергію додалася також проблема із дистрибуцією, — говорить директорка кінотеатру Тетяна Настасієнко.Сталося так, що за минулі роки дистриб’юторам не були виплачені роялті. На початку роботи з нами не хотіли працювати».

Тетяна Настасієнко стала директоркою «Боммера» наприкінці 2016-го року, а вже наступного року в ньому відновили регулярні кінопокази. З того часу кінотеатр частково змінив своє позиціонування: тепер тут показують переважно фестивальне короткометражне кіно й іноді — повний метр.

Однак, і сьогодні «Боммеру» не вдається дихати на повні груди: кінотеатр все ще перебуває в пошуку свого глядача. У той же час грошей, які він заробляє, недостатньо для модернізації обладнання та приміщення.

Перманентний ремонт і уламки минулого

Шлях до кінозали пролягає через другий поверх, який сьогодні нагадує щось середнє між актовою залою та універмагом. 110 років тому тут розташовувалося фойє, а після Другої світової з’явився ще один екран.


Звідси до кінозалу необхідно знову спуститися вниз іншими сходами. За білою шпаклівкою стін лежить столітня кладка, що, на превеликий жаль, погано зберіглася. Попри світле тло, сходи мають дещо катакомбний антураж.

Фактично «Боммер» живе в ситуації перманентного ремонту. Просто сьогодні у кінотеатрі ремонтують апаратну — приміщення із трьох кімнат не більше 15 квадратних метрів. Як і в інших місцях, можемо побачити тут уламки минулого «Боммера».


Навпроти входу в апаратну — маленьких дверей, в які не можна зайти, не нахилившись — зберіглася плитка середини минулого століття, а довкола самого входу лежить нещодавно покладена цегла.

В «Боммері» кажуть, шо донедавна все тут свідчило про те, що свого часу з приміщення «винесли все, що можна було винести».


Самі апарати, що проєктують фільми з плівок, сьогодні вже не використовують. Всі фільми в кінозалі показують «у цифрі». Цей простір — радше данина історії кінотеатру.

Зала кінотеатру розрахована на 130 місць, хоча раніше становила близько 300. Ряди крісел розташувались на незвично великій відстані один від одного.


В кінці приміщення зяє «провалля», схоже на оркестрову яму. Зазвичай перед кінопоказами та заходами воно перетворюється буфет.


Попри пандемію, тут продовжують показувати кіно. Наприклад, за минулі два місяці в «Боммері» можна було подивитись три підбірки короткого метру, повнометражний документальний фільм «Жінка» та знятий у копродукції триллер «Спадок брехні».

Крім того, вже майже рік кінотеатр працює над тим, щоб у Харкові можна було побачити німе кіно на великому екрані. Покази планували ще з березня, але почався карантин.

«Ми вирішили зробити проєкт, який назвали “Шедеври світового німого кіно”, — розповідає Тетяна Настасієнко. — Він цікавий тим, що ми не просто віднаходимо фільми 1920-х років, але й перекладаємо інтертитри, після чого — вмонтовуємо їх у оригінал».


За той час, відколи кінотеатрам дозволили поновити роботу, в «Боммері» вже показали чотири стрічки: мелодраму «Донька корабля», один із перших фільмів жаху «Кабінет доктора Калігарі», «Ледацюга» Жана Ренуара та «Небесний корабель», з якого починається жанр космоопери.

А сьогодні відбудеться показ японського фільму «Сторінка божевілля», який протягом 45 років вважався втраченим і був відновлений з останньої копії, яка вціліла під час бомбардувань Японії в роки Другої світової війни.

Обіцянки і панки

За задумом нинішнього керівництва, «Боммер» мав би стати культурним центром. Це спричинено тим, що офіційно він є прибутковим підприємством, яке мусить заробляти гроші на своє утримання самотужки. Відповідно, кінотеатру бракує коштів навіть на повноцінний штат працівників, необхідних для його роботи.

Саме тому «Боммер» намагається заробляти в тому числі й завдяки проведенню культурних заходів. Частіше за все — концертів.


«Одним із найцікавіших і найнеочікуваніших досвідів співпраці для нас став Kharkiv Hardcore Fest, — розповідають Тетяни Настасієнко.

Ми дуже боялися, що після концерту зала лежатиме в руїнах, однак побачили дуже інтелігентну публіку, яка допомагала прибрати після себе приміщення».

Під час слему на одному з фестивалів відвідувачі проломили гіпсокартон у стіні. Попри це, цього року захід мав проходити в «Боммері» вже вчетверте. Втім, через пандемію фестиваль двічі переносили. Станом на сьогодні він має відбутися вже в квітні 2021-го.

Цієї осені «Боммер» також став майданчиком для вистав театру «Ланжеронъ». Цієї осені він відіграв у кінозалі вже чотири вистави, а п’ята — «Вы меня улыбнули» — запланована на 15 листопада.

Проведення подібних заходів, за словами директорки, складає левову частку прибутку кінотеатру й значно перевершує дохід від продажу квитків на кіносеанси. Втім, все одно не дозволяє вирішити найнагальніші потреби.

Зокрема — відсутність опалення у залі. До останнього часу кінотеатр обігрівала велика вугільна піч — ще один спадок минулого, абсолютно нерентабельний нині. Однак навіть вона вийшла з ладу, і сьогодні робота «Боммера» взимку під питанням.

Згідно розрахунків кінотеатру, нова система опалення обійдеться приблизно в 6 мільйонів гривень. Для порівняння: на ремонт Харківської філармонії було витрачено в десятки разів більше коштів.

«За роки звернень до влади — департаменту культури ХОДА — ми жодного разу не отримали відмови, — зазначає Тетяна Настасієнко. — Проте й нічого іншого, окрім обіцянок, також не отримали».

На думку директорки, «Боммер» перебуває у патовій ситуації: самотужки заробити гроші на ремонт та повноцінне функціонування він не може, а для місцевої влади цей проєкт є не досить статусним та прибутковим.

«Зараз ми шукаємо кошти — як бюджетні, так і приватні — щоб провести у кінотеатрі капітальний ремонт, адже будівля давно цього потребує, — підкреслює Тетяна Настасієнко.

Крім того, нам дуже хотілося б мати сучасну техніку, зокрема — DCP-проєктор. Це допомогло би нам розширити асортимент фільмів. Більшість закордонних фільмів мають саме цей формат, тож їх ми, на жаль, не можемо показувати.

Робимо те, що можемо зробити своїми силами. Але нам потрібно більше ресурсів. Сподіваємося довести цю справу до кінця».


***
Попри всі негаразди, «Боммеру» вдалось зберегти антураж місця, яке хочеться відвідувати.

Саме тому він потребує підтримки місцевої влади, а також — більшої включеності в культурні процеси міста.

А це означає, що ми всі можемо долучитися до того, щоб «Боммер» знов зміг стати важливою точкою на мапі Харкова.

Показ фільму «Сторінки божевілля» відбудеться в «Боммері» 5 листопада о 19:00.

 

05.11.2020

Автор: Антон Григоров

Фотографії: Катерина Переверзева

Джерело: “Люк”

Summary
ЗМІ про нас. Кіно під час постапокаліпсису. Як живе найстаріший в Україні кінотеатр «Боммер»
Article Name
ЗМІ про нас. Кіно під час постапокаліпсису. Як живе найстаріший в Україні кінотеатр «Боммер»
Description
Кінотеатр «Боммер», відкритий в Харкові ще на початку минулого століття, є одним із небагатьох культурних просторів, що мають настільки довгу історію. У нульових єдиний у місті арт-хаусний кінотеатр неодноразово опинявся під загрозою закриття. Але кожного разу це спричиняло хвилі протестів і кінотеатр продовжував жити.
Author
Publisher Name
Кінотеатр Боммер
Publisher Logo

Залишити відповідь