Сторінка божевілля

05 листопада 2020 р. у кінотеатрі «Боммер»

A Page of Madness / 狂った一頁

Японія, 1926 р.

Сеанс: 19:00
Вартість квитків: 100 грн., пільговий: 80 грн.

Дія фільму відбувається в психіатричній лікарні. Літня людина, колишній моряк, влаштовується сторожем в лікарню, щоб бути ближче до своєї психічнохворий дружині, яка потрапила в клініку після спроби втопити їх доньку. Одного разу донька з’являється в цьому богоугодному закладі, щоб розповісти матері про свої заручини – це створює ряд сюжетних ліній і спогадів, які оповідають про історію сім’ї.

Все фільмокопії фільму були загублені під час бомбардувань Другої світової війни. Кінострічка вважалася втраченою протягом 45 років, поки не була виявлена єдина збережена копія режисером на власному складі в 1971 році. При відновленні цієї фільмокопії, Кінугаса видалив велику кількість інтертитрів, яких було мало спочатку і деякі з більш традиційних сцен, щоб зробити фільм більш авангардним, ніж це було спочатку в оригінальній версії.

Тейноске Кінугаса

Один з найвідоміших японських режисерів німого кіно – Тейноске Кінугаса.

Був першим режисером з Японії, чий фільм – «Перехрестя» Jujiro (1928) – вийшов у прокат в Європі.
В юності захоплювався виконанням жіночих ролей в театрі; працював як актор у кіно, а з 1922 сам займався постановкою фільмів.

Кінугаса став першим із Азії, хто виграв головний приз Канського фестивалю і постановником першого радянсько-японського фільму «Маленький утікач» (1966).
За своє життя Кінугаса поставив понад сто картин і заслужив багато нагород.

Екзотика японського німого кінематографу

Німий кінематограф Японії зовсім не схожий на кінематографи інших країн. Увійшовши в кінотеатр в Японії, середньостатистичний європейський глядач не зрозумів би, що відбувається, а виходячи з кіно був би буквально оглушеним від надмірного «навантаження» барабанної перетинки.

Так у чому справа, якщо кіно німе?
Насправді, глядачі чули звук, але він виходив не від колонок, як ми звикли, а від спеціального працівника, котрий розповідав, що відбувається на екрані.
У 1897 разом із кіно в Японії з’явилася нова професія: Бе
нсі (у перекладі-говорун). Їх робота полягала в розповіданні змісту кінодійства паралельно з його ходом. Ця професія існувала тільки в одній країні і була сприйнята глядачами. Бенсі були улюбленцями публіки, як і самі актори.

Багдадський злодій

26 листопада 2020 р. у кінотеатрі «Боммер»

The Thief of Bagdad

США, 1924 р.

Сеанс: 19:00
Вартість квитків: 100 грн.

Режисер: Рауль Волш

У головних ролях:
Дуглас Фербенкс — багдадський злодій
Джуланна Джонстон — принцеса
Снітц Едвардс — підручний злодія
Брендон Херст — Халіф
Чарльз Белчер — святоша
Седзін — монгольський принц
Анна Мей Вонг — монгольська рабиня (шпигунка)
Нобл Джонсон — індійський принц
Матільда Комон — перський принц

Злодій, проводить у Багдаді безтурботне життя, закохується в доньку Халіфа. Принцеса має незабаром вийти заміж, тож до палацу з’їжджаються найповажніші женихи Азії, з-поміж яких вона повинна зробити свій вибір. Злодій переодягається принцом і також відправляється свататися. Він домагається успіху: принцеса закохана в нього, проте завдяки підступам монгольського принца його викривають і виганяють з палацу. Тоді принцеса ставить таку умову: вона погодиться вийти за того з претендентів, хто принесе їй найбільший скарб не пізніше, як через сім місяців. Халіф схвалює бажання доньки, і принци виїжджають на пошуки чудес світу. Злодій, який не хоче відмовлятися від свого щастя, також відправляється у подорож, під час якою зустрічається з казковими істотами і магією.

Хольгер-Мадсен та його творчість

На його професійну діяльність вплинуло акторське минуле, 17 років майбутній сценарист та кінорежисер грав у театрах, а згодом у 1908 почав зніматися у кіно.

У 1912 режисер почав працювати у великій кінокомпанії – Nordisk Film. За цей період свого життя він створив понад семидесяти німих фільмів та поїхав до Німеччини. Повернувшись, зняв лише 3 звукові роботи та відкрив свій кінотеатр.

Хольгер-Мадсен, також відомий як Форест Хольгер був так званим піонером датського кінематографа і те, що він був одним з перших, не заважало йому зняти популярні нині картини.

Кінематограф скандинавських країн

Цим поняттям зазвичай об’єднують кіно з Данії, Норвегії та Швеції. Але треба відразу ж зазначити, що ці країни мають різну культуру, тому їх кінематографи мають мало спільного.

У всіх трьох країнах фільми почали знімати ще на початку XX ст. Був період – у 1907-1914 рр., коли Данія несподівано стала поряд з кращими кінематографічними країнами Європи. Це було викликано створенням Данського інституту кінематографії і програмою державного фінансування.

Небесний корабель

24 вересня 2020 р. у кінотеатрі «Боммер»

Himmelskibet

Данія, 1918 р.

Сеанс: 19:00
Вартість квитків: 100 грн.

Режисер: Хольгер-Мадсен

У головних ролях:
Гуннар Толнос в ролі Аванті Планетарос – капітана космічного корабля
Зенні Петерсен – Корона, сестра Аванті
Микола Нейендам – професор Планетарос, астроном
Альф Блютехер в ролі доктора Краффт, друга Аванті
Свенд Корнбек – Девід Дейн, американець
Філіп Бех – марсіанський лідер – Мудрець
Ліллі Джейкобсон в ролі Марії, дочки марсіанського лідера
Фредерік Якобсен, як професор Дубіус

Фільм розповідає про відважних мандрівників, котрі відправилися на космічному кораблі «Ексельсіор» в небезпечну подорож на планету Марс.

За словами Філа Харді, «це фільм, що поклав початок піджанру космічної опери в науковій фантастиці»

Ледацюга

27 серпня 2020 р. у кінотеатрі «Боммер»

Сеанс: 19:00
Вартість квитків: 100 грн.

Режисер: Жан Ренуар

У головних ролях: Жорж Помьес, Мішель Симон, Фрідетт Фаттон, Фелікс Удар

Доля розпорядилася так, що молодий буржуа Жан Дюбуа Д’Омбель покликаний служити в армію разом зі своїм слугою Жозефом Турло, в один і той же час і в одному і тому ж полку. Жоден з цих двох не готовий до армійської служби, і, як і слід було очікувати, з ними починають відбуватися всілякі непорозуміння. Жан, який уявив себе поетом, у військовій службі виявляється так само «щасливий» і «спритний», як і в «цивільних» залицяннях за своєю нареченою Соланж. Жозефу трохи легше, але лише небагато: занадто вже він «відзначився» перед майбутнім своїм командиром – полковником Брошаром – перед самим відходом на службу. Але Жану і Жозефу випаде шанс заслужити прихильність командування, викупивши доставлені полковнику «веселощі» на званому обіді, влаштованому тітонькою Жана на честь проводів в армію улюбленого племінника: їм буде доручено стати «цвяхом програми» щорічного полкового свята…

Ледацюга (фр. Tire-au-flanc)

У минулій публікації розглядалася творчість Жана Ренуара, а сьогодні ми розповімо про одну із його робіт.

Французький німий фільм «Ледацюга» 1928 року критиками визнається однією з кращих дозвукових стрічок Ренуара, а Франсуа Трюффо назвав «Ледацюгу» одним із найкумедніших фільмів, знятих у Франції

Жан Ренуар

Жан Ренуар – французький режисер, фільми якого дуже глибоко вплинули на французьке кіно 1930—1950 років.

Жан з юних років цікавився творчістю. Вже у дитинстві кінематограф запаморочив його думки:
«Мені довелося довгий час ходити в кіно по три рази на день. Це означає, що в день я поглинав сім або вісім фільмів, до кінця тижня їх ставало п’ятдесят, а до кінця місяця – двісті. Я навіть і не думав про роботу в кіно. Мені здавалося, що у Франції неможливо створити щось своє», але після перегляду «Палаюче багаття» він змінив свою думку.

«Одного разу я побачив “Палаюче багаття”, з Мозжухіним в головній ролі. Публіка вила і свистіла, шокована фільмом який так відрізнявся від того, що пропонували їй інші. Я ж був в екстазі, я вирішив закинути своє ремесло, кераміку, і спробувати зайнятися кінематографом».

C 1925 року Жан брав участь у створенні фільму «Катріна, або Життя без радості», де свою першу роль зіграла його дружина.