Ледацюга (фр. Tire-au-flanc)

У минулій публікації розглядалася творчість Жана Ренуара, а сьогодні ми розповімо про одну із його робіт.

Французький німий фільм «Ледацюга» 1928 року критиками визнається однією з кращих дозвукових стрічок Ренуара, а Франсуа Трюффо назвав «Ледацюгу» одним із найкумедніших фільмів, знятих у Франції [1].

Сюжет:

Головний герой фільму – поет Жан Дюбуа Д’Омбель, який не дуже захоплений майбутньою службою в армії, та вже прощається із «званням поета, в обмін на звання піхотинця».

Після провалу в прокаті фільму «Нана», в який Ренуар вклав «все до останнього су (грошова одиниця)», починаючи з 1927 року він змушений був знімати тільки комерційний кінематограф, але «Дівчинка Із сірниками» та «Ледацюга» стали винятками.

За словами самого режисера: «цей комерційний фільм при скромному бюджеті було знято досить швидко». Ренуар також дуже цінував, що в його фільмі знявся великий актор – Мішель Симон.

Цікавий факт:

Рухи камери в картині вразили своєю винахідливістю Трюффо, видатного критика, якщо враховувати те, на які мізерні кошти був знятий фільм: «камера повертається, панорамує, крутиться, викручується і,” напружуючись щосили “, знімає загальні плани» [2].

Крім того, за словами Трюффо:

«Мало знайдеться фільмів, в яких так яскраво відображено бажання режисера до руху, хоча має він майже нерухому апаратуру» [2].

Багато критиків вважали «Ледацюгу» непримітним фільмом. Так, Рене Жанн і Шарль Форд у своїй «Історії кіно» писали: «Гірше того, в роки занепаду німого кіно ще й знаходиш ім’я Ренуара поруч з якимось “Ледацюгою”, що стоїть не більше ніж всі інші військові водевілі, розсіяні по історії французького кіно »[3].

Але Андре Базена, заперечував:

«Хочу думати, що ці історики, яких підвела пам’ять, не переглянули чарівного фільму, настільки не схожого на інші військові водевілі» [3].
На думку впливового критика і кінознавця, який закликав уважно ставитися до творчості Ренуара німого періоду і навіть до його фільмів з комерційною репутацією, «Ледар» тільки зовні схожий на традиційний армійський водевіль.

Крім того «Ледар» славиться чудовою грою танцюриста Помьєса і особливо Мішеля Симона, а фільм, за словами Ф. Трюффо, розповідав «про казарми настільки ж красномовно, як “Нуль за поведінку” Віго – про життя в коледжі» [4].

Джерела:
1. Базен, 1995, с. 129.
2. Базен, 1995, с. 130.
3. Базен, 1995, с. 9.
4. Садуль, Жорж. Послевоенные годы в странах Европы 1919—1929 // Всеобщая история кино. — М.: Искусство, 1982. — Т. Т. 4. Второй полутом. — С. 326. — 592 с.

Автор: Ангеліна Прохорова

Summary
Ледацюга (фр. Tire-au-flanc)
Article Name
Ледацюга (фр. Tire-au-flanc)
Description
Французький німий фільм «Ледацюга» 1928 року критиками визнається однією з кращих дозвукових стрічок Ренуара, а Франсуа Трюффо назвав «Ледацюгу» одним із найкумедніших фільмів, знятих у Франції
Author
Publisher Name
Кінотеатр Боммер
Publisher Logo

Залишити відповідь