Кінематограф скандинавських країн

Цим поняттям зазвичай об’єднують кіно з Данії, Норвегії та Швеції. Але треба відразу ж зазначити, що ці країни мають різну культуру, тому їх кінематографи мають мало спільного.

У всіх трьох країнах фільми почали знімати ще на початку XX ст. Був період – у 1907-1914 рр., коли Данія несподівано стала поряд з кращими кінематографічними країнами Європи. Це було викликано створенням Данського інституту кінематографії і програмою державного фінансування.

У 1897 році Ельфельтом був створений перший данський фільм «Їзда на гренландських собаках» тривалістю менше хвилини. У 1903 році він зняв і перший данський ігровий фільм «Страта» (Henrettelsen). Ще десять років Ельфельт був єдиним кінематографістом Данії [1], [2].

У 1904 році відкрився перший кінотеатр, а через 2 роки кінопродюсер Оле Ольсен створив компанію «Nordisk Film». За кілька років компанія стала другою за величиною у Європі. Nordisk виробляла комедії, мелодрами і трилери, що відрізнялися реалістичністю постановки і яскравою акторською грою.

Двома найпоширенішими режисерами епохи німого кіно в Данії були Беньямін Крістенсен і Карл Теодор Дрейер. Крістенсен зняв два фільми – «Таємничий X» (Det hemmelighedsfulde X, 1913) і «Ніч помсти» (Hcevnens nat), після чого у пошуках грошей виїхав з країни. Далі знімав в Швеції.

Дрейер починав як сценарист на Nordisk, там же він прославився фільмами «Президент» (Præsidenten, 1919) і «Сторінки з книги Сатани» (Blade af Satans bog, 1921). Пізніше переїхав до Франції, де зняв свій найвідоміший фільм «Пристрасті Жанни д’Арк» [3].
Дрейер – один з першовідкривачів світового кіномистецтва, багато зробив для розкриття великих планів, композиції кадрів.

Багато фільмів Дрейера зняті не на батьківщині, але всі вони тісно пов’язані з данською національної культурою. Класикою світового кіно стали такі його дивовижні фільми, як «Вдова пастора» (1920) і «День гніву» (1943)

Данська творчість подарувала світові видатну актрису німого кіно Асту Нільсен (1881 – 1972), яка першою пізнала «таємниці» акторської гри перед камерою.

У 1910 році актриса дебютувала у фільмі «Безодня» і він здобув популярність завдяки еротичному підтексту головної жіночої ролі. Нільсен продовжила зніматися спочатку в Данії, потім в Німеччині, ставши однією з перших зірок європейського кіно [4], [1].

На сьогодні в Данії за рік народжуються близько 20 фільмів, час від часу з’являються фільми високої культури, глибокі на думку, гостро емоційні. Такі, наприклад, як «Чуже серце» Л. Брюдесена – про драму людини з пересадженим серцем, історична «Червона мантія» Г. Акселя, «Сумна балада» Л. І С. Грьонлюкке – екранізація народної балади та інші [5].

Джерела:
1, 2, 3, 4 – Большая Российская энциклопедия: В 30 т. / Председатель науч.-ред. Совета Ю. С. Осипов. Отв. Ред С. Л. Кравец. Т. 8. Григорьев — Динамика. — М.: Большая Российская энциклопедия, 2007. — С. 312.
5 – yunc.org

Автор: Ангеліна Прохорова

Summary
Кінематограф скандинавських країн
Article Name
Кінематограф скандинавських країн
Description
Кінематограф скандинавських країн - цим поняттям зазвичай об'єднують кіно з Данії, Норвегії та Швеції. Але треба відразу ж зазначити, що ці країни мають різну культуру, тому їх кінематографи мають мало спільного.
Author
Publisher Name
Кінотеатр Боммер
Publisher Logo

Залишити відповідь